Оренда сільгосптехніки у фізособи: оформлюємо договірні відносини
У сфері сільського господарства техніку часто орендують у своїх фізичних осіб — засновників, членів, працівників агропідприємств. У статті розповімо про правові аспекти передачі в оренду транспортних засобів, де орендодавцями є фізособи, а орендарями — сільгосппідприємства — фермерські господарства, товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства
Оренда — це чи не найрозповсюдженіша господарська операція у підприємницькій діяльності. Орендують усе: від меблів, виробничого обладнання до приміщення офісу, складу та цеху. Найчастіше об’єктом передачі в користування є автомобілі. У сфері сільського господарства до орендованих транспортних засобів (ТЗ) додається ще й сільгосптехніка: комбайни, трактори, сівалки, оприскувачі. Пояснимо докладно.
Правова природа та перелік істотних умов договору оренди ТЗ
Правову природу договору найму (оренди) розкриває стаття 759 Цивільного кодексу України (ЦК). За таким договором наймодавець (орендодавець) передає або зобов’язується передати наймачеві (орендареві) майно у користування за плату на певний строк.
Під час укладення договору оренди, в т. ч. і ТЗ, сторони мають погодити предмет, ціну та строк. Це певною мірою корелюється і з частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України (ГК), відповідно до якої істотними умовами (тобто обов’язковими для погодження, без яких договір не вважатимуть укладеним) господарського договору оренди ТЗ є предмет, ціна та строк.
Предмет договору оренди ТЗ
Предметом договору є власне ТЗ, визначений індивідуальними ознаками (марка та модель ТЗ; державний номер; рік випуску; колір; номер двигуна, шасі, кузова; реквізити свідоцтва про реєстрацію автомобіля в органах МВС (технічного паспорта) чи в іншому органі; комплектація тощо) і який зберігатиме свій первісний вигляд під час неодноразового використання (неспоживна річ).
Неспоживчий характер речі також є особливістю оренди ТЗ. Не можна орендувати ТЗ для того, щоб розібрати його на запчастини та використати їх для інших ТЗ. І це лише тому, що у такому випадку ТЗ споживають, він втрачає неспоживчий характер.
Під час передачі ТЗ в оренду орендодавець має надати сільгосппідприємству відповідну технічну документацію, перелік якої зазначається у договорі оренди.
Строк договору оренди ТЗ
Договір найму укладають на строк, установлений договором (ст. 763 ЦК).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов’язки відповідно до договору.
У разі, коли договір укладений фізособою — не суб’єктом підприємницької діяльності, сторони мають право не зазначати в договорі оренди строк орендного користування ТЗ. У такому випадку договір вважатимуть укладеним на невизначений строк. Кожна зі сторін договору оренди ТЗ може відмовитися від договору у будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць. Договором оренди ТЗ можна змінити цей строк:
- скоротити, наприклад, до 15 днів;
або
- зробити тривалішим (1,5—2 місяці).
Фізособа — власник ТЗ
у період його оренди не має права використовувати ТЗ для особистих потреб
Якщо агропідприємство продовжує користуватися орендованою сільгосптехнікою після закінчення строку договору оренди, то, за відсутності заперечень її власника протягом одного місяця, договір вважають поновленим на раніше встановлений договором строк.
Протягом строку дії договору оренди ТЗ користуватися ним і нести відповідальність за його збереження має право винятково сільгосппідприємство. При цьому воно самостійно використовує ТЗ у своїй діяльності й має право без згоди власника сільгосптехніки укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення ТЗ (ст. 800 ЦК).
Орендна плата
Розмір орендної плати за користування ТЗ має бути встановлений договором оренди. Проте, якщо такий розмір не встановлений договором між фізособою — не ФОПом і агропідприємством, це не означає, що він не існує. У такому разі його визначають із урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 762 ЦК).
Останній варіант містить у собі оціночні поняття (категорії), що можуть викликати значні труднощі під час визначення розміру орендної плати, якщо між сторонами або з органами контролю виникне конфліктна ситуація.
Крім того, відсутність у договорі оренди техніки конкретного розміру орендної плати може спонукати податківців на встановлення факту заниження орендної плати для орендаря та донарахування відповідних податкових зобов’язань, які точно не потрібні сторонам такого договору. Тому вважаємо недоцільним застосовувати цей варіант.
Аби уникнути спірних ситуацій, варто визначати конкретний розмір орендної плати у договорі.
Часто постає запитання, чи можна встановити розмір орендної плати у розмірі 1, 10 чи 100 грн? Законодавство не встановлює прямої заборони на це. Водночас слід розуміти, що органи ДПС приділятимуть особливу увагу таким операціям. Адже орендна плата є доходом фізособи-орендодавця, з якого потрібно сплатити ПДФО та військовий збір. Тож у разі, коли орендна плата буде заниженою, держава недоотримає ці податки. Отже, у контролерів може виникнути спокуса визначити ПДФО та військовий збір із цін на оренду техніки, що склалася на цей час на ринку, а потім — донарахувати ці платежі орендарю як податковому агенту. Обґрунтовувати це податківці можуть положеннями Податкового кодексу України (ПК) щодо додаткових благ, безоплатно отриманих послуг тощо. Тому якщо плануєте встановлювати занижену орендну плату за користування ТЗ, радимо використовувати інші правові інструменти. Наприклад, оформляти позичку.
У грошовій або натуральній формі
за вибором сторін може вноситися плата за користування ТЗ
Плата за користування ТЗ може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Зважаючи на принцип свободи договору, сторони можуть передбачити і поєднання цих варіантів — т. зв. «змішану» оплату, коли частину орендної плати сплачують грошима, а решту, приміром, вирощеною сільгосппродукцією.
«За замовчуванням» орендну плату за користування ТЗ сплачують щомісяця. Але сторони у договорі можуть передбачити й інший строк: квартал, рік тощо.
Договором також можна встановити періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування ТЗ. Якщо цим правом сторони договору оренди скористалися, то їм слід пам’ятати, що у такому разі варто це право реалізовувати своєчасно. Адже якщо період, на який встановили орендну плату, закінчиться, а сторони забудуть її переглянути на наступний період, то навіть сплачену орендну плату податківці можуть поставити під сумнів.
Аби цього уникнути, слід включити до договору застереження про те, що до перегляду розміру орендної плати на наступний період орендар зобов’язаний сплачувати її у розмірі попереднього періоду. У такому разі буде зрозуміло, чому аграрій нарахував і сплатив саме таку суму орендної плати.
Зменшення орендної плати та звільнення від її сплати
У нинішні буремні часи в договорі оренди ТЗ слід прописувати деталі реалізації передбачених законодавством механізмів звільнення орендаря від сплати орендної плати повністю або частково.
Такі механізми містить, зокрема, стаття 762 ЦК. Згідно з частиною 4 цієї статті наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Частина 6 наведеної статті передбачає, що орендаря (наймача) звільняють від плати за весь час, протягом якого він не міг використати майно через обставини, за які не відповідає.
З огляду на актуальну на сьогодні позицію Верховного Суду, у разі виникнення спору з власником щодо можливості використання орендованого майна у період дії воєнного стану саме орендар має довести, що можливість користування ТЗ істотно зменшилася або такої можливості у нього взагалі не було. При цьому запровадження воєнного стану саме по собі не є підставою для зменшення орендної плати або звільнення орендаря від обов’язку її сплачувати.
Тож у договорах оренди ТЗ доцільно закріпити, що саме сторони вважатимуть належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження істотного зменшення можливості користування технікою, неможливості використання майна; існування причинно-наслідкового зв’язку між цими обставинами та форс-мажором.
Інші можливі істотні умови договору оренди ТЗ
Окрім істотних умов, сторони у договорі оренди ТЗ за заявою хоча б однієї зі сторін можуть погодити й інші умови. Зокрема, щодо:
- права сільгосппідприємства передавати ТЗ у суборенду (без обмежень на підставі прямої вказівки у договорі оренди; лише за окремою письмовою згодою орендодавця; неможливість взагалі);
- оформлення передачі в оренду та повернення з оренди ТЗ. Закріплення у договорі застереження типу: «Підписанням цього договору сторони підтверджують, що орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування об’єкт оренди» чи вказівкою на необхідність складати акти приймання-передачі;
- зобов’язань з ремонту ТЗ. Інакше застосовуватимуть положення статті 776 ЦК, згідно з якими поточний ремонт проводитиме орендар, капітальний — власник сільгосптехніки;
- строку, протягом якого агропідприємство має повідомити про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди ТЗ на новий строк. Зазвичай передбачають один місяць до закінчення строку дії договору;
- припинення договору оренди ТЗ у разі зміни його власника. Адже якщо у договорі не буде такого застереження, застосуванню підлягатиме частина 1 статті 770 ЦК, відповідно до якої у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця;
- ризику випадкового знищення або пошкодження орендованого майна. Зауважте, що такий ризик несе власник майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 323 ЦК). Тож сторони у договорі оренди ТЗ можуть узгодити, що такий ризик несе орендар.
Суть правила про ризик випадкового знищення або пошкодження речі, яка передана в найм, зводиться до того, що:
(а) коли майнові втрати (знищення чи пошкодження) настають за відсутності вини наймача або наймодавця, то за загальним правилом покладаються на власника (наймодавця);
(б) при розподілі ризику в договорі найму таким чином, що він перекладений на наймача, то у разі випадкового знищення або пошкодження предмета найму наймач зобов’язаний компенсувати наймодавцю як власнику його майнові втрати. Це пов’язано з тим, що на наймача покладено ризик випадкового знищення або пошкодження.
Цивільне законодавство не містить визначення поняття ризику випадкового знищення або пошкодження майна. У доктрині цивільного права зазначений ризик визначають як несення несприятливих наслідків, які можуть настати й за які не відповідають ні сторони, ні треті особи. Інакше кажучи, той, хто несе ризик випадкової загибелі, бере на себе зобов’язання відповідати за випадкове знищення або пошкодження майна, навіть якщо законодавство надає йому можливість звільнитися від такої відповідальності. Підстави для звільнення від відповідальності — випадок і непереборна сила(ч. 1 ст. 617 ЦК). Зауважте, що про перехід ризику загибелі або пошкодження об’єкта оренди, якщо вони сталися внаслідок випадку або непереборної сили, йдеться у статті 323 ЦК.
Випадок і непереборна сила —
підстави для звільнення від відповідальності за випадкове знищення або пошкодження майна
Щодо збитків, завданих у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф 24 лютого, то відповідальна особа тут визначена. Це — росія, яка є країною-агресором.
І хоча на рівні закону це поки що не закріплено, все ж правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок військової агресії росії передбачені законопроєктом від 24.03.2022 № 7198, який ВРУ прийняла за основу 1 квітня 2022 року.
17.05.2022 ВРУ одержано законопроєкт № 7385, який регулює питання відшкодування шкоди, завданої потерпілому внаслідок збройної агресії російської федерації.
«…суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії рф, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни».
Постанова ВС від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19
Надалі таку саму позицію висловили Велика Палата ВС у постанові від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17 та ВС у постановах від 18.05.2022 у справі № 760/17232/20-ц, від 08.06.2022 у справі № 490/9551/19 та ін.
Договір оренди припиняється
у разі загибелі (знищення) об’єкта оренди
Отже, якщо внаслідок влучання снаряду, мінування, ведення бойових дій або інших пов’язаних із війною обставин транспортний засіб викрали чи знищили, то орендар не відшкодовуватиме завдану цим шкоду. Навіть якщо на нього договором оренди покладений ризик випадкового знищення або пошкодження орендованої сільгосптехніки.
У такому разі орендар має негайно повідомити орендодавця про факт викрадення чи знищення ТЗ, а також звернутися до поліції, аби зафіксувати факт злочину.
Підтверджувальні документи
Для підтвердження господарської операції з надання та отримання послуг з оренди майна недостатньо лише договору оренди. Слід скласти окремий первинний документ.
«…для здійснення орендних платежів необхідно складати Акт виконаних робіт (послуг), який і буде підставою для розрахунків, порядок яких визначає договір про оренду. Такий документ підписують посадові особи орендаря та орендодавець».
Лист Мінфіну від 30.05.2016 № 31-11410-09-10/15182
Норми ЦК не визначають оренду як послугу, але з позиції ПК оренда — це послуга (пп. 14.1.185 ПК).
Водночас умови договору оренди можуть передбачати складання іншого окремого первинного документа, який є підтвердженням для розрахунків із надання послуг (оренди сільгосптехніки). Головне — щоб він містив усі реквізити, наведені у статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.
Зазвичай складають також документ, який підтверджує факт передачі техніки в оренду та з оренди.
Форма такого акта чинним законодавством не затверджена. Тому сторони можуть:
- скласти його у довільній формі;
- взяти за зразок Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1), форма якого затверджена наказом Мінстату від 29.12.1995 № 352. І хоча наразі цей нормативно-правовий акт втратив чинність, усе ж використовувати за згодою сторін наведені у ньому форми не заборонено;
- взяти за зразок Акт приймання-передачі ТЗ, наведений у додатку 2 до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 № 1388 (далі — Порядок № 1388). При цьому в акті слід зазначити, що ТЗ передають на виконання договору оренди ТЗ.
Форма договору оренди ТЗ
Договір найму ТЗ за участю фізособи підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 799 ЦК). Якщо цього не відбудеться, то згідно з частиною 1 статті 220 ЦК такий договір є нікчемним. Тобто недійсним за законом. Визнання судом цього договору недійсним не вимагається.
– сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами,
та
– відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.
У такому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не потрібне (ч. 2 ст. 220 ЦК).
Уже понад 10 років наведені правила щодо форми договору оренди ТЗ суди касаційної інстанції не застосовують до договорів, укладених між юрособою та ФОПом (або між двома ФОПами). Особливо багатий «урожай» судової практики щодо цього прийшовся на 2012—2017 роки. Вона ґрунтувалася на тому, що:
«на відміну від ч. 2 ст. 799 ЦК, норми параграфа 5 глави 30 ГК «Оренда майна та лізинг» не встановлюють вимог щодо нотаріального посвідчення договорів оренди ТЗ у сфері господарювання. Тому щодо договорів оренди ТЗ, укладених з ФОПами, ні ЦК, ні ГК не вимагає обов’язкового нотаріального посвідчення».
Така позиція наведена, зокрема, у рішенні ВС від 18.12.2012 у справі № 14/5025/1982/11, постанові ВГСУ від 02.08.2017 у справі № 911/2761/16; в ухвалі ВАСУ від 04.04.2017 у справі № К/800/26479/16; у пункті 1 Інформаційного листа ВГСУ від 22.01.2013 № 01-06/85/2013 та підпункті 3.2 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11.
Після формування у 2017 році ВС, наведена вище позиція не так часто зустрічається у його практиці. А втім, ВС не відступив від неї. Навпаки, у постанові від 06.03.2019 у справі № 910/22473/17, пославшись на рішення ВС від 18.12.2012 у справі № 14/5025/1982/11, ВС зазначив:
«Доводи позивача стосовно того, що до спірних правовідносин має бути застосовано положення ч. 2 ст. 799 ЦК, відповідно до якої договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, правомірно визнано судами безпідставним, оскільки наведена норма стосується правовідносин найму транспортного засобу за участю фізичної особи, а у цій справі правовідносини між сторонами — суб’єктами господарювання виникли у сфері господарської діяльності і у такому випадку чинне законодавства не передбачає обов’язкового нотаріального посвідчення договору».
Якщо сторони з якихось причин не бажають нотаріально посвідчувати договір оренди техніки, з метою мінімізації ризиків визнання його нікчемності, радимо орендодавцю перед підписанням договору зареєструватися ФОПом і укладати договір оренди саме у такому статусі.
Зауважте, що майнові права та обов’язки фізособи без статусу підприємця залишаються майновими правами та обов’язками ФОПа й навпаки.
Підтвердження цьому знаходимо у постанові ВС від 25.10.2021 у справі № 910/1041/15-г:
«…у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР) запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов’язання (господарські зобов’язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов’язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, всім своїм майном (постанова Великої Палати ВС від 03.07.2018 у справі № 916/559/17)».
Майном як особливим об’єктом
вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки
Отже, якщо сільгосптехніку передавала агропідприємству фізособа у статусі ФОПа, це жодним чином не впливає на визначення власника такої техніки. Ним є саме фізособа. Якщо ФОП вирішить припинити свою підприємницьку діяльність, то виконання зобов’язань за договорами щодо передачі агропідприємству сільгосптехніки не припинять. Оскільки їх продовжує виконувати фізособа як орендодавець і власник ТЗ.
Реєстрація ТЗ за орендарем
За бажанням агропідприємства можна звернутися до сервісного центру МВС з проханням видати тимчасовий реєстраційний талон на строк дії договору оренди ТЗ. Копію договору оренди додають до матеріалів, які необхідні для оформлення тимчасового реєстраційного талона.
У графі талона «Особливі відмітки» роблять запис «Дійсний до ____________ 20__ за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) серії ___ № ________» (п. 16 Порядку № 1388).
Страхування ТЗ
Страхувати ТЗ має орендодавець. З іншого боку, порядок страхування відповідальності орендаря за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв’язку з використанням ТЗ, встановлює закон (ч. 2 ст. 802 ЦК).
До власників ТЗ, які мають укладати договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, належать користувачі наземних ТЗ, які використовують їх на підставі договору оренди.
Отже, обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності під час використання орендованого транспорту має здійснювати саме орендар.
Пункт 1.6 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV
Оподаткування доходів орендодавця
Орендар — юридична особа є податковим агентом щодо ПДФО з орендної плати (пп. 14.1.180 ПК).
Отже, агропідприємство під час виплати фізособі-орендодавцю орендної плати за договором оренди ТЗ має нарахувати, утримати та сплатити до бюджету ПДФО за ставкою18%, наведеною у пункті 167.1 ПК, а також військовий збір за ставкою 1,5% (пп. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).
