Фінзвітність-2022: па­м’ят­ка для бухгалтера

Хто складає і кому подає

Подавати фінзвітність зо­бо­в’я­зані винятково юрособи. На фіз­осіб-підприємців вимоги Закону про бухоблік не поширюються. Зав­дяки фінзвітності її користувачі отримують інформацію про фінансове становище і результати діяльності підприємства, щоб ухвалювати рішення.

Фінзвітність не є комерційною таємницею або конфіденційною інформацією. Вона не належить до інформації з обмеженим доступом, окрім випадків, передбачених законом (ч. 2 ст. 14 Закону про бух­облік).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 419 подайте фінзвітність:

• органам, до сфери управління яких належить підприємство;
• трудовому колективу — на його вимогу;
• власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
• іншим органам і користувачам (табл. 1).

Таблиця 1

Користувачі фінзвітності

Фінзвітність не є комерційною таємницею підприємства.

Фінзвітність на основі таксономії складіть в електронному форматі Таксономії UA МСФЗ XBRL. Зважаючи на строк дії воєнного стану — до 19 лютого 2023 року і дію Закону № 2115, наразі встановлені технічні дати кінцевого строку подання звітності в електронному форматі за 2021 рік та проміжної фінзвітності за 2022 рік.

Чи зо­бо­в’я­зані подати фінзвітність юрособи, що утворилися 2022 року? Звітним періодом є календарний рік. Проте для новоутворених юросіб перший звітний період може бути меншим за 12 місяців, але не більшим за 15 місяців (ст. 13 Закону про бухоблік). Тож якщо заснували підприємство у період із 1 жовтня по 31 грудня 2022-го, річну фінзвітність можете не подавати. Відзвітуйте вперше за 2023 рік і включіть до звіту інформацію про операції за 2022 рік.

Виняток! Новоутворені юрособи-прибуткіці та неприбуткові організації зо­бо­в’я­зані подати звіт за 2022 рік до податкової, оскільки фін­звітність є додатком до прибуткової декларації та неприбуткового звіту (п. 46.2 Податкового кодексу України; ПК).

Якщо підприємство ліквідували протягом 2022 року, звітним є період із початку звітного року до дати, коли ухвалили рішення про його ліквідацію (ст. 13 Закону про бухоблік).

Як визначити категорію підприємства

Склад фінзвітності, строки подання, обо­в’я­зок оприлюднити чи складати за МСФЗ залежать від категорії підприємства. Перевірте, чи правильно обрали категорію підприємства — мікро-, мале, середнє чи велике. Допоможуть приписи з частини 2 статті 2 Закону про бухоблік (табл. 2).

Таблиця 2

Критерії визначення категорії підприємства за 2022 рік

Балансову вартість активів і чистий дохід від реалізації обчислюйте із застосуванням середнього офіційного курсу гривні до євро за період (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік). Категорію підприємства у 2022 році визначте на підставі середнього курсу гривні до євро за 2021 рік. За даними Нацбанку він дорівнює 32,3089924027138 грн за 1 євро. Середню кількість працівників визначте за розділом 3 Інструкції № 286.

Це не стосується новостворених підприємств.Новостворене підприємство, зареєстроване у 2022 році, визначає категорію за показниками першої фінзвітності за 2022 рік.

Щоб визначити розмірну категорію підприємства для звітності за 2022 рік, зважайте на показники двох минулих років. Показники мають відповідати принаймні двом із трьох визначених критеріїв. У разі дворічної невідповідності орієнтуйтеся на показники фінзвітності за 2021 рік і змініть категорію підприємства. Якщо за трьома критеріями підприємство потрапляє до трьох різних категорій, оберіть середину¹.

Щоб не помилитися з вибором категорії підприємства, керуйтеся роз’ясненнями Мінфіну.

Юрособи-єдинники та неприбуткові організації визначають розмірну категорію для складання фінзвітності у загальному порядку.

Загальні правила:

• протягом двох років після створення підприємства не змінюйте категорію, якщо не змінюються показники фінзвітності;
• якщо протягом двох років показники річної фінзвітності відповідають:

• одній і тій самій категорії, що відрізняється від первісної, — починаючи з третього звітного року перейдіть до нової відповідної категорії;
• різним категоріям — залишайтеся у попередній категорії.

Кому які форми складати

Фінзвітність існує у повному та скороченому комплекті. Склад і вид форм залежать від періоду звітування — річна чи проміжна звітність і категорії підприємства, що звітує. Розглянемо склад звітних форм (табл. 3).

Таблиця 3

Склад форм річної фінзвітності і надавачів

Звіти за формами №№ 3, 3-н, 4, 5, 6 подавайте лише за результатами року (п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1; п. 2 Порядку № 419). Окрім типової форми № 5, за потреби, подайте у довільній формі примітки до річної фінзвітності, як того вимагають НП(С)БО та інші облікові нормативні акти.

Розкрийте у примітках за 2022 рік «воєнні» особливості діяльності, зокрема:

• інформацію про втрати від зменшення корисності необоротних активів, до яких не маєте доступу через розташування на тимчасово окупованій території, у зоні бойових (воєнних) дій;
• дані про операції з гуманітарною допомогою;
• повідомлення про те, що показники фінзвітності не підтверджені результатами інвентаризації активів та зо­бо­в’я­зань, якщо немає доступу до активів і документів через війну і станом на кінець 2022 року інвентаризацію не проводили;
• зміну облікової політики через «воєнні» обставини і зміни до нацстандартів тощо.

Форму 6 складають підприємства, які зо­бо­в’я­зані оприлюднювати річну фінзвітність, або посідають монопольне становище на ринку, або стосовно продукції (товарів, робіт, послуг) яких до початку звітного року ухвалене рішення про державне регулювання цін.

Великі та середні підприємства разом із річною фінзвітністю подають звіт про управління. Форму звіту розробіть на свій розсуд. Орієнтуйтеся на Методрекомендації № 982. Середні підприємства мають право не наводити у звіті нефінансову інформацію (ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік).

Юрособи, які провадять діяльність у добувних галузях відповідно до Закону № 2545, та підприємства — заготівельники деревини, що становлять суспільний інтерес, додатково подають звіт про платежі на користь держави. Склад підприємств, що становлять суспільний інтерес, визначений у статті 1 Закону про бухоблік.

Користувачі звіту про управління та звіту про платежі на користь держави — трудові колективи, інвестори та окремі держрегулятори. Податківцям і статистикам цих звітів не подавайте, оскільки вони не є формами фінансової, статистичної чи податкової звітності² (ЗІР, підкатегорія 102.20.02).

Звіт про управління та звіт про платежі на користь держави не є фінансовою, податковою або статистичною звітністю.

Нагадаємо, що раз на рік звітують лише мікропідприємства. Малі, як і середні та великі підприємства, подають проміжну та річну звітність.

Непоодинокі випадки, коли мікропідприємство звітує за формами, призначеними для малого. Це порушення норм НП(С)БО 25! Стандарт не надає права вибирати між формами «м» та «мс». Отже, мік­ро­суб’­єкт не має права подавати форми № 1-м і № 2-м. Малі та мікропідприємства можуть відмовитися подавати спрощену звітність і звітувати повним пакетом фінзвітності (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1). Такий вибір закріпіть у наказі про облікову політику.

Окрім того, спрощеним пакетом звітують:

• непідприємницькі товариства, які не мають на меті отримувати прибуток і розподіляти його між учасниками (ст. 85 Цивільного кодексу України). Тобто неприбуткові організації;
• представництва нерезидентів;
• підприємства, що ведуть спрощений облік доходів і витрат згідно з податковим законодавством. Йдеться про платників єдиного податку третьої групи (пп. 296.1.3 ПК).

Це вимоги НП(С)БО 25. Проте податківці заперечують безумовне право неприбутківців складати фінзвітність за спрощеними формами. Разом із неприбутковим звітом вони хочуть бачити повний комплект фінзвітності, за винятком випадків, коли неприбуткова організація — мікро- або мале підприємство у розумінні статті 2 Закону про бухоблік (ЗІР, підкатегорія 102.20.02). Тобто вони вимагають, аби непідприємницькі товариства керувалися загальними вимогами, коли вибирають пакет форм звітів.

Окрім того, у 2022 році законодавець уніс зміни до статті 2 Закону про бухоблік і пункту 2 Порядку № 419. Наразі ці зміни суперечать НП(С)БО 25. Так, починаючи зі звітності за 2022 рік єдинники по­дають фінзвітність за формами і в порядку, що передбачені для визначеної категорії підприємства залежно від розміру — мікро-, мале, середнє або велике.

Як подати й уточнити

Строки подання річної фінзвітності визначені у статті 11 Закону про бухоблік та Порядку № 419. Дата подання фінзвітності залежить від способу її подання:

• день фактичної передачі — коли подають особисто;
• дата, коли звітність отримав адресат, — у разі відправлення поштою. Її зазначає на штемпелі підприємство зв’язку, що обслуговує адресата;
• дата отримання електронного повідомлення від центру збору фінзвітності або відповідного органу — у разі подання в електронному форматі (п. 4 Порядку № 419).

Починаючи з 1 січня 2023 року подавайте фінзвітність до органів статистики винятково в електронному вигляді через безплатний онлайн-сервіс «Кабінет респондента» (ст. 10 Закону про офіційну статистику).

Строки, в які фінзвітність мають подати юрособи, які звітують за НП(С)БО, наведемо у Таблиці 4.

Таблиця 4

Строки подання фінзвітності-2022

Фінзвітність статистикам і податківцям зазвичай подають одночасно через «Єдине вікно».
Але! Граничні строки подання фінзвітності цим органам влади відрізняються. Тож аби уникнути непорозумінь, подайте фінзвітність-2022 до статистики та податкової не пізніше ніж 28 лютого 2023 року.

Окремо зупинимося на строках, коли фінзвітність мають подати великі підприємства, які обо­в’я­зково звітують за МСФЗ. Такі «велетні» додатково подають річну фінзвітність на основі таксономії разом з аудиторським звітом до центру збору фінзвітності у строки для її оприлюднення (ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік; п. 5 Порядку № 419). Статистикам і податківцям таку фінзвітність не подавайте.

Примітки до фінзвітності за МСФЗ у довільній формі та аудиторський висновок надішліть до ДПС через меню «Листування з ДПС» приватної частини е-кабінету платника (ЗІР, підкатегорія 102.20.01). Для цього створіть файл у форматі .pdf об’ємом до 5 МБ. Форму приміток оберіть на свій розсуд — письмові пояснення, таблиця, графік тощо. Додайте супровідний лист.

Чи можна уточнити показники, якщо припустилися помилки у фінзвітності? Підприємства можуть подати уточнену фінзвітність замість раніше поданої:

• за результатами аудиторської перевірки;
• щоб виправити власноруч виявлені помилки;
• з інших причин.

Подавайте й оприлюднюйте уточнену фінзвітність у такому самому порядку, як фінзвітність, яку уточнюєте (ч. 6 ст. 14 Закону про бухоблік; п. 2 Порядку № 419).

Як оприлюднити

Хто, коли і як має оприлюднювати річну фінзвітність, визначено у частині 3 статті 14 Закону про бухоблік. Цю частину урядовці також підкоригували 2022 року (табл. 5).

Таблиця 5

Строки та порядок оприлюднення річної фінзвітності

Оприлюдненню може підлягати й ліквідаційний баланс, якщо того вимагає закон. Ліквідаційний баланс комісія має опублікувати протягом 45 днів після затвердження (п. 5 ст. 14 Закону про бухоблік).

Переважно мікро- та малі підприємства не підпадають під обо­в’яз­ковий аудит і річну фінзвітність не оприлюднюють. Виняток — «малюки», що за своєю організаційно-правовою формою або сферою діяльності зо­бо­в’я­зані проводити аудит фінзвітності й оприлюднювати її, як того вимагає Закон про бухоблік.

Яка відповідальність

За загальними правилами, за порушення, по­в’я­за­ні з фінзвітністю, передбачена адміністративна відповідальність. Адмінштрафи визначені в Кодексі України про адміністративні правопорушення (КпАП). Їх застосовують до керівника та головбуха підприємства-порушника (табл. 6).

Таблиця 6

Адмінштрафи за порушення у сфері фінзвітності

Через воєнний стан діє звільнення від відповідальності за порушення у сфері фінзвітності згідно із Законом № 2115 та Порядком № 419. Юрособи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, аудиторські та інші звіти протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану.

У період дії воєнного стану, а також протягом трьох місяців після його завершення до юросіб не застосовують адміністративну та/або кримінальну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання такої звітності (пп. 1, 2 п. 1 Закону № 2115; п. 2 Порядку № 419). Такі самі послаблення з аналогічними строками стосуються оприлюднення фінзвітності (пп. 4-1 п. 1 Закону № 2115).

Під час воєнного стану не штрафують за порушення строків подання та оприлюднення фінзвітності.

Звільнення від відповідальності протягом дії воєнного стану і трьох місяців після його завершення із 27.05.2022 передбачили і в ПК. Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону про бухоблік зо­бо­в’я­зані оприлюднити річну фінзвітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої ПК відповідальності за неподання або несвоєчасне подання річної фінансової звітності, що підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом.

Не штрафуватимуть також, якщо не подасте уточнювального розрахунку до річної прибуткової декларації. Йдеться про прибуткову декларацію, яку подають, коли показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінзвітності зазнали змін порівняно з показниками Звіту про фінансовий стан (Баланс) і Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати), що їх подають разом із податковою декларацією, і такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної прибуткової декларації за відповідний податковий (звітний) період (п. 69-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).