Трудові штрафи у 2024 році: коли загрожують роботодавцям

Воєнний стан не скасовує відповідальності роботодавців за порушення законодавства про працю (ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Розміри штрафів зростають разом із мінімальною зарплатою (табл.).

Держпраці та її територіальні органи не застосують штрафів у період воєнного стану, якщо виконали у повному обсязі та у встановлений строк припис про усунення порушень, виявлених під час перевірки (ч. 3 ст. 16 Закону № 2136). Це стосується всіх штрафів, перелічених у статті 265 КЗпП.

Якщо не погоджуєтеся з приписом інспектора праці, маєте 10 календарних днів, аби оскаржити його у судовому порядку (ч. 3 ст. 13 Закону № 2136).

Посадових осіб роботодавця також можуть притягнути до адміністративної відповідальності за статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП). На період воєнного часу послаблень щодо цього виду відповідальності для роботодавців немає.

У статті 41 КпАП переважно продубльовані види порушень законодавства про працю зі статті 265 КЗпП, але розміри штрафів значно менші.

Протоколи про адміністративні правопорушення складають інспектори праці (п. 1 ч. 1 ст. 255 КпАП). Їх передають до суду, який вирішує, чи притягуватимуть посадових осіб до відповідальності.

У період воєнного стану перевірки Держпраці також обмежені (ст. 16 Закону № 2136).

Із позаплановою перевіркою інспектор праці може завітати за заявою працівника або профспілки. Предмет перевірки:

• додержання вимог Закону № 2136;
• виявлення неоформлених трудових відносин;
• законність припинення трудових договорів.

Позапланову перевірку можуть ініціювати на додаткових підставах:

• звернення фізичної особи (фізичних осіб) стосовно порушення, що заподіяло шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю. До звернення мають додати документи або їх копії, що підтверджують такі порушення (за наявності);
• аварія, пожежа, смерть потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що пов’язано з діяльні­стю суб’єкта господарювання;
• рішення суду;
• звернення Київської міської або обласної військової адміністрації;
• невиконання суб’єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 01.05.2022.

Підставою провести перевірку може стати доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що справляє значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя і здоров’я людини.

У ході документальних та фактичних перевірок податкові органи також перевіряють, як роботодавці дотримують законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.2, 75.1.3 Податкового кодексу України; ПК).

Серед підстав для документальної позапланової перевірки — отримання інформації про те, що податковий агент ухиляється від оподаткування зарплати, яку виплачує (нараховує) найманим особам (у т. ч. без документального оформлення), додаткових благ, інших виплат і відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, в т. ч. внаслідок того, що не укладає трудових договорів (пп. 78.1.13 ПК).

Із фактичною перевіркою податківці можуть завітати, коли мають та/або отримують інформацію про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин і виплати роботодавцями доходів у вигляді зарплати без сплати податків до бюджету (пп. 80.2.7 ПК). Під час фактичної перевірки:

• перевіряють належне оформлення трудових відносин;
• з’ясовують, чи веде роботодавець облік роботи, яку виконує працівник, облік витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника (п. 80.6 ПК).

Акт перевірки ДПС, її територіального органу, в ході якої податківці виявили порушення законодавства про працю, є підставою застосувати штраф (п. 2 Порядку № 509).