ТОП-5 нагадувань аграрію про готівку, РРО та платіжний термінал

Готівка — постійний супутник роботи сільгосппідприємства. Ця сфера зазнає регулярних змін. Тож початок року — ідеальний час, щоб пригадати, як аграріям налагодити роботу в цій царині.

		Перевірте, чи потрібен вам РРО
		Переконайтеся, що можете працювати з прибутковим касовим ордером
		Дізнайтеся, в яких випадках дозволені розрахункові книжки
		Визначте, чи потрібен вам платіжний термінал
		Контролюйте розмір готівкових розрахунків

Перевірте, чи потрібен вам РРО

Суб’єкти господарювання, які провадять розрахункові операції у готівковій та картковій формі під час продажу товарів і надання послуг, мають використовувати РРО, переведені у фіскальний режим роботи та зареєстровані в ДПС (п. 1 ст. 3 Закону про РРО).

Розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток тощо за місцем реалізації товарів/послуг, видача готівки за повернутий покупцем товар/ненадану послугу, а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару/послуги банком покупця або, у разі повернення товару/відмови від послуги, оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО).

Тож, якщо виробник сільськогосподарської продукції має торговельну точку, тобто є підприємством торгівлі або громадського харчування, то він має працювати з РРО. Щоб зареєструвати касову техніку, подайте заяву за формою:

• № 1-РРО — для класичних РРО (п. 4 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547);
• № 1-ПРРО — для програмних РРО (п. 3 розд. ІІ Порядку № 317).

Використовуйте РРО, якщо провадите розрахункові операції.

Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) для класичних РРО можете не реєструвати — вона необхідна лише під час поломки РРО або за відсутності електроенергії. Та й то від її ведення дозволено відмовитися — про це роблять позначку в реєстраційній заяві. КОРО для програмних РРО взагалі не застосовують і, відповідно, не реєструють.

Переконайтеся, що можете працювати з прибутковим касовим ордером

Товаровиробник має право продавати продукцію власного виробництва через касу підприємства. Головна умова — він не є підприємством торгівлі та громадського харчування, а також не продає:

• технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту;
• лікарські засоби та вироби медичного призначення (п. 1 ст. 9 Закону про РРО).

У цьому випадку розрахунки оформлюють через прибуткові касові ордери (ПКО). Видайте квитанцію до ПКО платникові. Ставте наскрізну нумерацію протягом року. Зазначте особу, від якої приймаєте готівку. Наприкінці дня всі виписані касові ордери запишіть до касової книги продавця продукції власного виробництва. Всі аркуші касової книги пронумеруйте, прошнуруйте, а кількість аркушів засвідчте підписами керівника та головбуха.

Також є можливість вести касову книгу в електронному вигляді.

Зверніть увагу, що на послуги ця норма не поширюється. Тому у разі, якщо надаєте власні послуги, подбайте про інший спосіб оформлення розрахунків.

Дізнайтеся, в яких випадках дозволені розрахункові книжки

Частина суб’єктів господарювання може проводити розрахункові операції без РРО, але з використанням розрахункових книжок (РК) і КОРО. Для аграріїв підходять два пункти з Переліку № 1336, залежно від виду діяльності та обсягів доходів.

167 розмірів мінзарплат на один структурний підрозділ. До досягнення цього розміру доходів на один структурний/відокремлений підрозділ/пункт продажу товарів без РРО, але з РК дозволено провадити діяльність із роздрібної торгівлі на території села/селища товарами (крім підакцизних) ФОПам-єдинникам. У 2024 році — 1 185 700 грн*.

Цей пункт не застосовують за наявності хоча б однієї умови:

• роздрібну торгівлю провадять у торговельному об’єкті, в якому також торгують підакцизними товарами;
• ФОПи здійснюють дистанційну торгівлю. Зокрема, через мережу Інтернет;
• сільські, селищні, міські ради ухвалили рішення про обо­в’яз­кове застосування на території села/селища РРО та/або програмних РРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у цьому пункті (п. 1 Переліку № 1336).

250 тис. грн на один структурний підрозділ. Допоки річний обсяг розрахункових операцій у пункті продажу товарів або надання послуг вкладатиметься в наведену суму, з РК без РРО можете працювати під час:

• роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюють підприємства споживчої кооперації та сільгосптоваровиробники, які використовують продукцію власного виробництва (п. 4 Переліку № 1336);
• роздрібної торгівлі медичними й фармацевтичними товарами, а також надання медичних і ветеринарних послуг на території села (п. 7 Переліку № 1336).

Якщо пільгові категорії аграріїв із Переліку № 1336 перетнуть наведені вище допустимі межі, їм треба буде подбати про РРО. Зробити це необхідно протягом місяця з дати перевищення граничного річного обсягу розрахункових операцій (Постанова № 121). Ретельно та регулярно підраховуйте цей показник, аби мати час зареєструвати касовий апарат. Бо, якщо не встигнете, наразите себе на штраф за непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи. А це, немало-небагато, 100% від непроведеної через РРО суми (п. 1 ст. 17 Закону про РРО). Тож не ризикуйте та в разі потреби відразу встановіть РРО або відмовтеся від готівки.

Чи застосовують РРО сільгосптоваровиробники — ФОПи — платники єдиного податку, що торгують продукцією власного виробництва на території села НАТИСНІТЬ, щоб прочитати ↓ ГУ ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до підпункту 14.1.235 Податкового кодексу України (ПК) сільгосптоваровиробник — це, зокрема, ФОП, який займається виробництвом сільгосппродукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у т. ч. власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Власна сільгосппродукція — сільгосппродукція (сільгосптовари), що підпадає під визначення груп 1—24 УКТ ЗЕД, якщо таку продукцію вирощує, відгодовує, виловлює, збирає, виготовляє, виробляє, переробляє безпосередньо виробник цієї продукції — власник, орендар або користувач на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільгоспугідь, або на давальницьких умовах (пп. 14.1.33-1 ПК). ФОПи — платники єдиного податку другої — четвертої груп — сільгосптоваровиробники, діяльність яких відповідає критеріям, зазначеним у підпункті 14.1.235 ПК, можуть самостійно обрати найбільш відповідний для них пункт Переліку № 1336 та не застосовувати РРО/ програмний РРО, а застосовувати РК і КОРО під час роздрібної торгівлі на території села продукцією власного виробництва, за умови: — обрання пункту 4 Переліку № 1336 — до досягнення 250 тис. грн на один структурний підрозділ (пункт продажу товарів) під час роздрібної торгівлі продукцією власного виробництва; — обрання пункту 1 Переліку № 1336 — до досягнення 167 розмірів мінзарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, — під час роздрібної торгівлі товарами. Виняток — підакцизні товари. У разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій такі особи зобов’язані в місячний строк із дати перевищення зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО та/або програмних РРО.

Визначте, чи потрібен вам платіжний термінал

Із 01.01.2024 перелік суб’єктів господарювання, які мають давати змогу розрахуватися безготівково, поповнився торговцями, які провадять господарську діяльність у населених пунктах, де чисельність населення —від 5 до 25 тис. осіб (пп. 2 п. 1 Постанови № 894).

Під виняток потрапили фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку першої групи, які торгують із використанням торговельних автоматів, провадять виїзну/виносну торгівлю, продають власноруч вирощену або відгодовану продукцію. Вони поки що можуть працювати без платіжного термінала.

Додаткові воєнні обмеження: вимога проводити карткові розрахунки не стосується торговців, які провадять господарську діяльність на територіях тергромад, розташованих у районі проведення воєнних/бойових дій, або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні/блокуванні. Вони зможуть не встановлювати платіжних терміналів ще протягом трьох місяців після того, як припиняться воєнні/бойові дії на таких територіях та/або ці території будуть деокуповані чи звільнені від оточення/блокування (п. 2 Постанови № 894).

Унаочнити інформацію допоможе Пам’ятка.

Чи має бути саме «живий» платіжний термінал? Давайте розбиратися.

Торговці зобов’язані забезпечувати можливість розраховуватися безготівково за продані товари або надані послуги, в т. ч. за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв (п. 28 ст. 38 Закону про платіжні послуги). Як бачите, йдеться не лише про надання можливості розрахуватися електронним платіжним засобом — підійдуть і платіжні застосунки та/або пристрої. Торговцеві, який працює з РРО, достатньо забезпечити один спосіб безготівкових розрахунків, наприклад, запропонувати розрахуватися платіжною карткою:

• через POS-термінал;
• платіжний застосунок.

Тобто фактична наявність платіжного термінала — не обо­в’яз­кова.

Платіжний термінал не використовують окремо, оскільки він не формує та не видає розрахункових документів, а лише квитанції платіжних терміналів. Тому використовуйте платіжні термінали разом із РРО або програмним РРО. Подбайте, щоб платіжних терміналів було не менше, ніж 50% від кількості РРО.

Якщо не забезпечили можливість розраховуватися за товари та послуги з використанням електронних платіжних засобів, ФОПа або посадових осіб юридичної особи оштрафують. Розмір штрафу становить від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг). Це еквівалентно 1700—3400 грн за перше порушення. Пов­торна помилка протягом року коштуватиме дорожче — від 500 до 1000 нмдг, тобто від 8500 до 17 000 грн (ст. 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Контролюйте розмір готівкових розрахунків

Коли приймаєте готівку до каси за реалізовану сільськогосподарську продукцію, пам’ятайте про обмеження, встановлені Нацбанком. Так, суб’єкти господарювання мають право розраховуватися готівкою протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами:

• між собою — до 10 тис. грн;
• з фізичними особами — до 50 тис. грн (п. 6 Положення № 148).

Готівкові розрахунки/розрахунки готівкою — платежі готівкою субʼєктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не повʼязані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (пп. 5 п. 3 Положення № 148).

Кількість суб’єктів господарювання та фізосіб, з якими розраховуєтеся готівкою, протягом дня не обмежена. Головне, щоб розрахунок із кожним контрагентом окремо не перетнув дозволеної межі.

Готівкові обмеження поширюються не лише на продаж товарів/послуг за готівку — лімітовані майже всі види платежів.

Однак не обійшлося без винятків. Готівкові обмеженняне стосуються:

• розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
• добровільних пожертвувань і благодійної допомоги;
• використання готівки, виданої на відрядження;
• виплат, пов’язаних із оплатою праці;
• використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій (п. 8 Положення № 148).

Бажаєте прийняти платіж на більшу суму? Розбийте його на кілька днів або відправте покупця до банку, щоб уніс готівку на ваш поточний рахунок.