ЄСВ-зміни, «обнулення» індексації та мінзарплата на 2025 рік: знайомство з проєктом Держбюджету
Бізнесу та бюджетній сфері репрезентували проєкт Держбюджету на 2025 рік. Ключовою позицією є рівень мінімальної зарплати. Проте маємо доволі цікаві норми, які впливають на сплату ЄСВ та виплату індексації. Експерт пояснив, до яких змін варто підготуватися
Уряд подав до Верховної Ради проєкт Держбюджету на 2025 рік1. У ньому перебачено, що розміри соціальних стандартів «заморозять», вони залишаться на рівні 2024-го. Тож більшість показників, що їх обчислюємо від розмірів мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у 2025 році не зміняться (табл.).
Як зміняться ліміти для зарплати, лікарняних, ЄСВ та податків
| Показник | Квітень — грудень 2024-го | Січень — грудень 2025-го |
Мінімальна зарплата в розмірі:
| 8000,00 48,00 | |
| Мінімальний посадовий оклад | 3028,00 | |
| Сума зарплати, в межах якої нараховуватимуть індексацію | 3028,00 | |
| Мінімальний страховий внесок за місяць за працівника (ЄСВ) | 1760,00 | |
| Максимальна місячна зарплата, на яку нараховуватимуть ЄСВ | 120 000,00 | 160 000,002 |
| Максимальний місячний розмір нарахованого ЄСВ | 26 400,00 | 35 200,00 |
| Сума місячної зарплати, в граничних межах якої застосовуватимуть податкову соціальну пільгу (ПСП) | 4240,00 | |
| Розмір базової ПСП для всіх платників податку | 1514,00 | |
| Неоподатковуваний розмір добових для відряджень Україною | 710,00 | 800,00 |
| Вартість негрошового подарунка, з якого не утримуватимуть ПДФО | 1775,00 | 2000,00 |
| Неоподатковуваний розмір нецільової благодійної допомоги, в т. ч. матеріальної | 4240,00 | |
| Неоподатковуваний розмір допомоги на поховання, яку надаватиме роботодавець | 8480,00 | |
Мінімальний розмір декретних:
| 8000,00 262,81 | |
| Максимальний місячний розмір лікарняних і декретних | 120 000,00 | 160 000,00 |
Максимальна денна зарплата, якщо страховий стаж за останніх 12 місяців менший ніж 6 місяців:
| 262,81 525,62 | |
ЄСВ для ФОПів
Законодавець планує на 2025 рік зупинити дію пункту 9-19 Прикінцевих та перехідних положень Закону про ЄСВ. За цієї нормою тимчасово, із 01.03.2020 до припинення або скасування воєнного стану і протягом 12 місяців після його припинення або скасування, не обчислювати, не нараховувати і не сплачувати ЄСВ за себе мають право:
- фізичні особи — підприємці (ФОП);
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
- члени фермерського господарства, якщо не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Тому зі звітних періодів 2025 року таким самозайнятим особам скасують «воєнну» пільгу щодо звільнення від сплати ЄСВ. Це стосується і ФОПів — загальносистемників.
Натомість продовжать звільняти від сплати ЄСВ за себе ФОПів, які:
- мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт із резидентом Дія Сіті. Звільнення діє за місяці, за які роботодавець (резидент Дія Сіті) сплатив мінімальний страховий внесок (ч. 6 ст. 4 Закону про ЄСВ);
- отримують пенсію за віком чи за вислугу років або є особами з інвалідністю, або досягли пенсійного віку й відповідно до закону отримують пенсію чи соціальну допомогу (ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ);
- перебувають на загальній системі оподаткування й не отримали доходу (прибутку) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ);
- мають місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території України (п. 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону про ЄСВ).
Максимальна база нарахування ЄСВ
Із 01.01.2025 максимальна база нарахування ЄСВ становитиме 20 мінімальних зарплат (у 2025 році — 160 000 грн).
На 2025 рік уряд ініціює призупинення дії пункту 4 частини першої статті 1 Закону про ЄСВ. У цій нормі визначене поняття «максимальна величина бази нарахування єдиного внеску» і зафіксоване на рівні 15 мінімальних зарплат. Тимчасові норми містять стаття 40 та пункт 3 Прикінцевих положень проєкту Держбюджету на 2025 рік.
«Обнулення» індексації
Щойно бухгалтери призвичаїлися визначати базові місяці для індексації зарплат у 2024 році, як отримали черговий сюрприз. Його приховали у статті 35 проєкту Держбюджету на 2025 рік:
Установити, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100%. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.
Це спричинить «обнуління» індексації в січні 2025-го, і за цей місяць індексацію не виплачуватимуть. Починаючи з індексу споживчих цін (ІСЦ) за лютий 2025-го коефіцієнт індексації заново доведеться рахувати наростаючим підсумком. Місяць, у якому ІСЦ беруть за 1 або 100%, є базовим. Тому для всіх без винятків базовим стане січень 2025-го.
У такий спосіб законодавець усунув проблему, яка могла б виникнути за аналогією із січнем 2024-го. Довелося брати за базовий місяць грудень 2023-го для посад, оклади за якими востаннє змінювали до 01.01.2024.
СТАТТЯ ДО ТЕМИ:
Якщо підвищите посадовий оклад із 01.01.2025, ІСЦ в січні беріть за 1 або 100%. Для подальшої індексації обчислюйте коефіцієнт із наступного місяця після того, в якому підвищили посадові оклади. Тобто незалежно від того, чи підвищите посадовий оклад у січні 2025 року, базовим місяцем буде січень 2025-го.
При цьому індексацію, яка склалася у грудні 2024-го, не виплачуватимуть ані в січні 2025-го, ані надалі. Тобто жодні фіксовані індексації не перейдуть з 2024-го у 2025 рік.
Призупинення Законом про Держбюджет окремих законодавчих норм є неконституційним
<…>
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
<…>
Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Із Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007
<…>
…законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок — скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Із Рішення Конституційного Суду України від 22.08.2008 № 10-рп/2008
ДОДАТКОВО