9
Травень 2022року
облік
виробничі запаси

Посіви постраждали через війну: як облікувати й оподаткувати

Війна не тільки забирає людські життя та руйнує будівлі, а й знищує сільськогосподарські посіви. Як списати втрачені або пошкоджені через бойові дії посіви й провести їх у податковому та бухгалтерському обліку — розкаже експерт

Олена Озерова , керівник експертної групи Експертус Головбух

Посіви на полях сільгоспвиробників можуть бути знищені/пошкоджені як ходом військової техніки, діями військових, так і спричиненою бойовими діями пожежею через застосування вибухонебезпечних речовин.

Ситуації воєнного характеру частина 4 статті 5 Кодексу цивільного захисту України (далі — КЦЗ) класифікує як надзвичайну ситуацію.

Надзвичайна ситуація — обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності (ч. 24 ст. 2 КЦЗ).

Факт настання надзвичайної ситуації через воєнній дії та їхні наслідки — це сигнал:

  • зафіксувати подію — для сільгоспвиробника;
  • оформити та провести подію у бухгалтерському й податковому обліку — для бухгалтера.

Розглянемо алгоритм дій.

1. Задокументуйте надзвичайну ситуацію

Якщо активна фаза бойових дій позаду, обстежте посіви та ухваліть рішення про їхню подальшу долю. Наказом керівника призначте комісію з фіксації факту форс-мажору. Завдання комісії:

  • обстежити площу загиблих посівів;
  • зробити висновок про розмір завданої шкоди;
  • внести рекомендації щодо подальшої долі посівів.

Створюйте комісію чисельністю не менше ніж три працівники. До її складу включіть:

  • працівників сільгосппідприємства — агронома, головного бухгалтера, бригадира, інженера з техніки безпеки;
  • представника страхової компанії, якщо посіви були застраховані;
  • представників сільської ради чи об’єднаної територіальної громади, на території яких знаходяться землі (за їх згодою);
  • представника територіального органу Державної служби з надзвичайних ситуацій України (ДСНС). Якщо посіви знищені через пожежу, яку спричинили воєнні дії, то керуйтеся Правилами пожежної безпеки України. Факт знищення посівів працівники ДСНС засвідчують актом затвердженої форми.

Якщо посіви застраховані, оформлюйте загибель документально як вимагає договір страхування. Щоб дізнатися, чи матимете право на страхове відшкодування, ознайомтеся з правилами страхування. Переважно дія договору страхування на воєнні дії та їхні наслідки не поширюється.

Результати роботи комісії оформте актом обстеження та списання, який затверджує керівник. Акт складіть у двох екземплярах. Форма акта — довільна. Щоб акт одночасно слугував для бухгалтера підставою провести в обліку загибель/пошкодження посівів, передбачте в акті обов’язкові реквізити первинних документів згідно зі статтею 9 Закону про бухоблік.

В акті обстеження обов’язково зазначте:

  • склад комісії;
  • координати земельних ділянок із посівами та їхні кадастрові номери;
  • вид культури та площу посівів, що постраждали;
  • ступінь їх загибелі чи пошкодження;
  • код надзвичайної події відповідно до Класифікатора надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації через воєнні дії кодують під номером «40000»;
  • висновки комісії щодо подальшої долі посівів.

Після обстеження комісія може рекомендувати посіви:

  • які загинули повністю — списати з балансу, підготувати землю під новий урожай (переорати та залишити під паром) або пересіяти новою культурою;
  • постраждали частково — продовжувати вирощувати або досіяти.

Потурбуйтеся про такі додаткові супровідні документи до акта обстеження:

  • фото ділянок із загиблими чи пошкодженими посівами;
  • акт про пожежу від ДСНС;
  • розрахунок витрат на повторювані та неповторювані посіви;
  • документи, які посвідчують, що військові дії підпадають під визначення форс-мажору. Зауважте, що військові дії відповідають визначенню обставин непереборної сили згідно зі статтею 14-1 Закону про ТПП.
Форс-мажор завжди підтверджує сертифікат ТПП України або регіональної ТПП, який видають на запит суб’єкта господарювання окремо під кожен договір.

На сьогодні ТПП України визнала форс-мажор через військову агресію та воєнний стан. Цей факт посвідчує лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Правовий статус листа наразі не визначений і думки юристів різняться.

З одного боку, відкритий лист засвідчив військову агресію рф проти України як форс-мажор для всіх суб’єктів господарювання та/або фізосіб за договорами і може бути застосований сторонами як доказ обставин непереборної сили. З іншого боку, законодавчих повноважень видавати документи про форс-мажор щодо необмеженого кола осіб ТПП не має.

Через дію форс-мажору сторони звільнені від виконання зобов’язань на строк дії цих обставин або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково чи загалом без додаткової фінансової відповідальності (ст. 617 Цивільного кодексу України).

Акт обстеження та списання посівів разом із супровідними документами передайте до бухгалтерії.

2. Проведіть інвентаризацію посівів

Посіви, які не відповідають визначенню активів згідно з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», бухгалтерія має списати з балансу. Але самого лише акта комісії замало. Ще за часів АТО Мінфін у листі від 19.01.2015 № 31-11420-08-10/1373 дозволяв списувати майно з балансу тільки на підставі результатів інвентаризації.

Інвентаризацію через форс-мажорні обставини вимагає провести пункт 7 розділу І Положення № 879:

  • через встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, що визначає керівник підприємства;
  • техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства;
  • в інших випадках, передбачених законодавством.

Вважаємо, що за даних обставин агропідприємства мають скористатися приписами пункту 8 розділу І Положення № 879:

Підприємства, що перебувають на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал цих підприємств.

Тобто станом на 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку. Результати інвентаризації покажіть в обліку та звітності того періоду, в якому закінчили інвентаризацію (п. 3 розд. ІV Положення № 879).

Щоб проінвентаризувати посіви, дійте за загальним алгоритмом:

  • призначте наказом керівника комісію з інвентаризації;
  • проведіть фактичний огляд посівів у присутності матеріально-відповідальної особи (МВО);
  • складіть інвентаризаційні описи, до яких внесіть дані про активи. Посіви обліковують як незавершене виробництво, тому зазначте в описі стадію вирощування, ступінь дозрівання та натуральні показники знищених/пошкоджених посівів (п. 4.6 розд. ІІІ Положення № 879);
  • передайте інвентаризаційні описи до бухгалтерії. Бухгалтерія порівняє дані інвентаризації з обліковими записами до початку воєнних дій і складе звіряльну відомість, де зафіксуйте втрати;
  • зазначте у протоколі інвентаризаційної комісії результати перевірки та причини знищення активів. Протокол подайте на затвердження керівнику. Керівник затвердить протокол протягом п’яти робочих днів після завершення інвентаризації і видасть наказ про облік результатів інвентаризації (п. 1 розд. ІV Положення № 879).

Щодо компенсації завданих збитків, слід зазначити, що розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначають відповідно до законодавства (п. 6 розд. ІV Положення № 879). У мирний час розрахунки проводять незалежні експерти-оцінювачі згідно з національними стандартами оцінки, як того вимагає Порядок № 116.

20.03.2022 КМУ постановою № 326 закріпив відповідальні міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, що зобов’язані протягом шести місяців розробити та затвердити методики розрахунку шкоди та збитків, завданих агресією рф.

3. Покажіть втрати посівів у бухобліку

Посіви обліковують на балансі як незавершене виробництво, на що вказує в обліку дебетове сальдо відповідного субрахунку до рахунку 23 «Виробництво». Знищенння посівів через війну — надзвичайна подія для сільгосппідприємства. Тому витрати на списання посівів та обробіток землі під ними включіть у бухобліку до надзвичайних втрат (п. 8.2 Методрекомендацій № 132).

Обліковуйте такі втрати у складі інших витрат на субрахунку 977 «Інші витрати звичайної діяльності» як втрати, що не пов’язані з виробництвом або реалізацією основної продукції, товарів і послуг (п. 29 НП(С)БО 16 «Витрати»). Окремого рахунку обліку надзвичайних втрат план рахунків наразі не містить.

Склад і суму витрат статті «Інші витрати» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), у т. ч. щодо надзвичайних втрат, розшифруйте у примітках до фінансової звітності.

П. 31 НП(С)БО 16

Витрати на вирощування посівів, що загинули, включіть одразу до витрат, тільки якщо після загибелі посівів комісія ухвалила рішення не пересівати площі іншими культурами. Тобто у разі, коли площі залишаєте під пар і висіватимете культури наступного сезону. Витрати на зорювання та підготовку площ знищених посівів під новий урожай проведіть за Д-т субрахунку 977.

Прямі збитки від знищення запасів, у т. ч. посівів, обіковуйте поза балансом за Д-т субрахунку 072 «Невідшкодовані недостачі та втрати від псування цінностей» протягом трьох років із дати встановлення втрат. Аби мати змогу отримати відшкодування матеріальної шкоди від країни-агресора, обов’язково зберігайте документи, які фіксують втрати. Саме такі поради щодо нанесеної шкоди через тимчасову окупаю надавав Мінфін у листі від 09.12.2020 № 41020-01-10/38057.

Суму відшкодування зарахуйте до дебіторської заборгованості та доходу звітного періоду, коли вирішуватиметься питання щодо її компенсації, зокрема країною-агресором: Д-т 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» — К-т 746 «Інші доходи».

Якщо комісія ухвалила рішення пересівати поля новими культурами, то витрати, понесені на загиблі посіви, розподіліть на:

  • повторювані — витрати, які неможливо перенести на іншу культуру. Приміром, вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, сівбу;
  • неповторювані — витрати, які можливо перенести на культуру, яку засіватимете на місці загиблих посівів. Наприклад, витрати на лущення стерні, снігозатримання, вартість добрив і витрати на їх внесення у ґрунт.

Розподіл витрат оформте бухдовідкою. За бухдовідкою повторювані витрати включіть до інших витрат (Д-т 977), а неповторювані — спишіть у розрізі статей витрат на нову культуру, яку пересіяли (Д-т відповідного субрахунку до рахунку 23) (п. 82 Методрекомендацій № 132).

Якщо посіви на полі загинули частково й комісія ухвалила рішення продовжувати вирощувати засіяну культуру, то списувати активи з балансу не потрібно. Витрати увійдуть до собівартості готової сільгосппродукції. Аналогічно, коли аграрій ухвалить рішення підсіяти частково загиблі посіви. В обліку лишіть витрати, що припадають на загиблу частину посівів, у собівартості вирощення насадженої культури й додайте до них витрати на підсівання.

Розглянемо втрату посівів на Прикладі.

Бухоблік загибелі посівів
НАТИСНІТЬ, щоб прочитати ↓

У 2021 році агропідприємство (платник податку на прибуток і ПДВ) засіяло під озиму пшеницю поля площею 100 га та 30 га. На вирощування озимої пшениці підприємство понесло витрати у розмірах 250 000 грн і 75 000 грн. У квітні 2022 року через воєнні дії зафіксували знищення посівів. Після того, як комісія оглянула посіви, та на підставі акта обстеження та списання ухвалили рішення:
– на полі площею 100 га засіяти цибулю. Згідно з бухдовідкою 55 000 грн — неповторювані витрати, решта — повторювані. Додаткові витрати на посів цибулі — 145 000 грн;
– на полі площею 30 га нічого не вирощувати та залишити під пар. Витрати на зорювання поля підрядником — неплатником ПДВ — 36 000 грн.

4. Оподаткуйте втрату посівів

податок на прибуток і єдиний податок

Втрати від списання знищених/пошкоджених посівів збільшать витрати та зменшать фінрезультат до оподаткування податком на прибуток за правилами бухобліку. Податкових різниць для високодохідних сільгоспвиробників-прибутківців Податковий кодекс України (ПК) не передбачає.

Не впливатимуть витрати, пов’язані із загибеллю посівів, й на об’єкт оподаткування єдиним податком. Якщо сільгоспвиробник отримає відшкодування понесених збитків від агресора, то швидше за все надходження збільшать дохід платника єдиного податку третьої групи (п. 292.1 ПК).

ПДВ

У мирний час контролери розглядали знищені посіви, які списує агровиробник, товарами, які використані у негосподарській діяльності (пп. 14.1.36 ПК). Як результат вимагали компенсувати відповідно до пункту 198.5 ПК суми вхідного податкового кредиту з ПДВ, яким скористалися під час придбання товарів/послуг для вирощування загиблих посівів. Нараховувати компенсувальні ПДВ-зобов’язання на неповторювані витрати не вимагали. Адже такі витрати збільшать собівартість пересіяної культури, при продажу врожаю якої аграрій отримає дохід і нарахує ПДВ-зобов’язання (ІПК ДПС від 28.02.2020 № 851/6/99-00-07-02-02-06/ІПК, від 22.07.2020 № 2993/ІПК/99-00-05-05-02-06, листи ДФС від 09.08.2019 № 3753/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 05.07.2019 № 3096/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Щодо повторюваних витрат, слід зазначити, що податківці рекомендували нараховувати компенсувальні зобов’язання, оскільки не пов’язують такі витрати з господарською діяльністю аграрія. Якщо пристаєте на вимоги контролерів з мирних часів:

  • виділіть із собівартості посівів вартість товарів/послуг, придбаних з ПДВ і які належать до повторюваних витрат;
  • нарахуйте компенсувальні ПДВ-зобов’язання згідно з вимогами пункту 198.5 ПК. В умовах воєнного стану компенсувальні ПДВ-зобов’язання підтвердить бухдовідка (ЗІР, категорія 101.06). Після завершення воєнного стану обов’язково зареєструйте в ЄРПН зведену податкову накладну;
  • оформте проведення за Д-т субрахунку 977 та К-т субрахунку 641 «Розрахунки за податками».

Щодо ПДВ-правил воєнного часу, зауважимо, що пункт 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК тимчасово, протягом дії воєнного, надзвичайного стану, по знищеним (втраченим) через війну товарам під час їх списання з балансу звільняє від нарахування ПДВ. Оскільки такі товари не вважають використаними у негосподарській діяльності.

Отже, до повністю знищених (втрачених) товарів під час воєнного стану норми пункту 198.5 ПК не застосовують.

Чи застосовуватимуть «воєнні» ПДВ-норми щодо всіх витрат на пересів нових культур після знищення посівів або дотримуватимуть позиції податківців з мирних часів? Зачекаємо на офіційні роз’яснення. Також маєте змогу надіслати до органу контролю запит на отримання ІПК. Адже проблема стосується податкових правил воєнного часу.

  1. Задокументуйте надзвичайну ситуацію
  2. Проведіть інвентаризацію посівів
  3. Покажіть втрати посівів у бухобліку
  4. Оподаткуйте втрату посівів
Зарплатна звітність за І квартал в умовах воєнного стану: відповіді на сім запитань
№ 9, 2022
Консервація сільгоспземель через бойові дії: облікові та податкові наслідки