Експорт сільгосппродукції: як оформити та оподаткувати
Аграрна продукція завжди була основою зовнішньої торгівлі України. Проте зараз країна-агресор руйнує експортний потенціал нашої держави. До того ж відлякують процедури, пов’язані з митною реєстрацією, отриманням дозвільних документів тощо. Розберімося, як організувати експорт власної сільгосппродукції
Експортувати сільгосппродукцію можуть майже всі. Виняток — ФОПи на першій групі єдиного податку. Адже їх господарська діяльність обмежена торгівлею на ринку та побутовими послугами для населення. Решта юросіб і ФОПів незалежно від організаційно-правової форми та системи оподаткування можуть експортувати товари.
Під час заповнення поля 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому слід зазначати інформацію, зокрема, щодо області, району, населеного пункту, вулиці, номера будинку/офісу/квартири, індексу, така особа заповнює лише графу «Область, район, населений пункт», в якій зазначає: «Виконання робіт чи надання послуг за межами України (експорт)» та/або «Поставка товарів за межами території України (експорт)». Інші графи поля 6 зазначеної заяви не заповнює.
 Як стати на облік на митниці |  Як оподатковувати |
 Який товар дозволено експортувати |  Чи буде валютний нагляд |
 Які документи треба мати |  Для чого потрібен митний брокер |
Як стати на облік на митниці
Кожен експортер має стати на облік на митниці. Це передбачає стаття 455 Митного кодексу України (МК) і Порядок № 552. Якщо спробуєте експортувати без взяття на облік, вам відмовлять прийняти митну декларацію та випустити за кордон товари й транспортні засоби.
Водночас стати на облік нескладно. Достатньо подати на будь-яку митницю заяву про взяття на облік особи-резидента, яка під час провадження своєї діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи (далі — Заява).
Подайте Заяву,
щоб стати на облік
Рекомендуємо подати Заяву заздалегідь, а не тоді, коли безпосередньо будете вивозити товари. Хоча це й дозволено.
Один робочий день — протягом такого строку заявника візьмуть на облік у митному органі або поінформують про відмову в акредитації.
На облік вас візьмуть не пізніше наступного робочого дня після того, як митниця отримає Заяву. При цьому заявнику присвоять обліковий номер (п. 7 та 10 розд. ІІ Порядку № 552). Дата формування облікового номера — це дата взяття на облік.
Взяття на облік у митному органі є акредитацією підприємства. Її слід пройти лише один раз. Однак, якщо зміняться дані підприємства, наприклад, юридична адреса, розрахункові рахунки, дані директора, головбуха, відповідальних працівників тощо, доведеться внести зміни до картки обліку підприємства в митних органах.
Який товар дозволено експортувати
Більшість видів сільгосппродукції дозволено експортувати без будь-яких ліцензій чи квот. Але є винятки.
Оскільки зміни до законодавства можуть внести у будь-який момент, перш ніж розпочати експорт, рекомендуємо за Постановою № 1424 перевірити, чи не розвернуть на кордоні вашу продукцію назад. Зауважте, що цьогоріч до зазначеної Постанови вносили зміни вже 10 разів. При цьому уряд ухвалює аналогічну постанову щороку.
Які документи треба мати
зовнішньоекономічний договір
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладає суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності або його представник у простій письмовій або електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом (ч. 2 ст. 6 Закону № 959).
Договір можна укласти не тільки українською мовою (ст. 254 МК). Утім, рекомендуємо укладати договір двома мовами з українським варіантом, щоб у контролерів було менше запитань.
інвойс (рахунок-фактура)
Інвойс потрібен для того, щоб митні органи могли визначати вартість товару (ст. 66 МК). На основі митної вартості нараховують митні платежі. Якщо вивозите товар після його оплати (авансу), то замість інвойсу подайте банківський документ, що підтверджує оплату (п. 4 ч. 2 ст. 53 МК).
транспортні документи
Перелік транспортних документів залежить від виду транспорту, яким перевозите товар. Приміром, для перевезень автомобілем використовують міжнародну автомобільну накладну (CMR). Повний перелік необхідних транспортних документів зазначений у статті 335 МК.
сертифікат походження товару
Надавати сертифікат походження товару не обов’язково, але бажано. Він більше потрібен нерезиденту-покупцю, щоб оформити імпорт українського товару до своєї країни (ст. 46 МК).
Наведені сертифікати безплатно видає українська митниця згідно з Порядком № 139. Вони дають змогу скористатися зниженою ставкою мита під час ввезення товару до країн ЄС.
Інші сертифікати походження товару (для країн не з ЄС) можна отримати у Торгово-промисловій палаті.
фітосанітарний сертифікат
Для експорту більшості видів сільгосппродукції необхідною умовою є наявність фітосанітарного сертифіката. Перевірити свою продукцію (найменування, код УКТ ЗЕД), а також визначити країни, які вимагають наявності цього документа, щоб експортувати до них продукцію, зможете у Переліку № 1177.
Державний фітосанітарний інспектор видає такий сертифікат не раніше ніж за 14 діб до дати переміщення товару на підставі висновку фітосанітарної експертизи/аналізів (ст. 46 Закону № 3348).
карантинний сертифікат
Перелік продукції, для переміщення якої треба отримати карантинний сертифікат, затверджений Постановою КМУ від 15.11.2019 № 1177. Водночас карантинний сертифікат потрібен, щоб вивезти товар із карантинної зони (ст. 29 Закону № 3348), а не для його експорту.
міжнародний ветеринарний сертифікат
Міжнародний ветеринарний сертифікат потрібен для експорту продуктів тваринного походження — м’ясних і молочних продуктів, яєць, рибних і морепродуктів, меду тощо.
На підставі ветеринарного свідоцтва цей сертифікат видає державний прикордонний інспектор ветмедицини не раніше ніж за 72 год до завантаження на транспортний засіб для експорту (ст. 95 Закону № 2498).
Коли експортуєте продукцію до країн СНД, замість сертифіката використовуйте ветеринарні свідоцтва. Форми бланків і порядок їх заповнення та використання під час експорту затверджені Наказом № 288.
митна декларація
Експортер має повідомити митницю про товар, який він вивозить. Цю процедуру називають декларуванням. Користуйтеся формою МД-2, щоб подати митну декларацію.
Як оподатковувати
Під час експорту товарів сплачують ПДВ і в окремих випадках, визначених законодавством, — вивізне мито. Розглянемо це докладніше.
ПДВ
Експорт товарів — об’єкт оподаткування ПДВ (пп. «г» п. 185.1 Податкового кодексу України; ПК). Дата виникнення ПДВ-зобов’язань — це дата оформлення митної декларації, яка засвідчує факт перетину митного кордону України (пп. «б» п. 187.1 ПК). Тобто отримання авансу не зумовлює виникнення ПДВ-зобов’язань (п. 187.11 ПК).
Датою оформлення митної декларації є дата, коли посадова особа митного органу проставила у ній свою особисту номерну печатку. Якщо дата оформлення митної декларації не збігається з датою перетину товаром митного кордону України, то датою виникнення податкових зобов’язань вважають дату оформлення митної декларації. Аналогічних висновків дійшли Мінфін1 і податківці2.
2 ІПК ДФС від 16.01.2019 № 179/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
Ставка ПДВ для експорту товарів дорівнює нулю. Водночас дату виникнення ПДВ-зобов’язань однаково слід визначити правильно. Адже попри нульову ставку податку, ПК не звільняє від обов’язку скласти податкову накладну (ПН) і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Дані у ПН мають відповідати даним митної декларації. Якщо для цього в графах 6 (кількість) і 7 (ціна постачання одиниці товару) ПН доведеться зазначити більше ніж два знаки після коми, то це не є порушенням порядку її заповнення. Такої позиції дотримують і податківці3.
Іноземну валюту конвертуйте в національну за курсом гривні, що встановив Нацбанк за день до дати оформлення митної декларації. Зауважте, що такий курс починає діяти лише наступного робочого дня.
Неплатник ПДВ враховує експортну виручку, коли визначає загальний обсяг операцій із постачання з метою обов’язкової реєстрації платником ПДВ (п. 181.1 ПК; ІПК ДПС від 17.12.2019 № 1929/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).
вивізне мито
У МК немає ставок експортного мита. Зазначено лише, що такі ставки встановлює закон (ст. 273 МК). Щодо сільгосппродукції, є лише два закони, які визначають ставки вивізного мита:
- на живу худобу та шкіряну сировину — Закон № 180;
- насіння деяких видів олійних культур — Закон № 1033.
Решта сільгосппродукції вільна від експортного мита.
Чи буде валютний нагляд
Коли за експортною операцією спочатку отримали аванс, а потім вивезли продукцію, жодного валютного нагляду немає. Якщо спочатку вивезли товар на суму понад 400 тис. грн, банки контролюють таку операцію. Зазначена гранична сума передбачена у частині 7 статті 11 Закону № 2473.
Реалії воєнного стану такі, що валютна виручка має надійти на рахунки експортера не пізніше ніж за 180 календарних днів із дати вивезення товару. Ці строки застосовують до операцій, здійснених із 05.04.2022 (п. 14-2 Постанови № 18). Інакше доведеться сплатити пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаних грошових коштів за договором. Наразі банки не продають валютну виручку в обов’язковому порядку.
Для чого потрібен митний брокер
Брокер може замість експортера виконати всі експортні процедури — від отримання сертифіката до декларування товару на митниці (ст. 416 МК).
Брокери потрібні, щоб експортери не витрачали свій час і нерви на митні формальності. Оскільки митний брокер постійно провадить цей вид діяльності, він має знати всі тонкощі процедури декларування, які допоможуть заощадити час на митне оформлення експорту товару. Втім, залучати брокера під час експорту не обов’язково.
Щоб подолати юридичні перепони й вийти на міжнародний ринок, радимо скористатися послугами досвідченого митного брокера.
