Експорт сільгосппродукції: ліцензування, валютні розрахунки та оподаткування

Ліцензування/квотування

заборона експорту

З початком війни, щоб запобігти продуктовій кризі, Кабмін увів заборони на експорт певних видів продукції у формі нульових квот. Щодо інших видів продукції упровадив ліцензування. Перелік заборонених до експорту сільгосптоварів із березня 2022 року неодноразово змінювався. Наразі діє заборона на вивезення гречки та солі, придатної для споживання людьми (додаток 1 до Постанови № 1424).

ліцензування

На період воєнного стану впровадили ліцензування експорту окремих видів сільгосппродукції і міндобрив, які належать до додатка 5 до Постанови № 1424. Решту видів сільгосппродукції під час воєнного стану експортуйте без обмежень і дозволів.

Незважаючи на воєнний стан, щоб отримати ліцензію на експорт, дійте у загальному порядку. Правила ліцензування для експорту сільгосппродукції під час воєнного стану визначає Порядок № 393.

Отже, зберіть такі документи:

• заявку на видачу ліцензії установленої форми;
• лист-звернення довільної форми;
• копію ЗЕД-контракту. У разі, якщо контракт укладений іноземною мовою, подайте його переклад українською мовою (п. 2 розд. ІІ Порядку № 393).

Форму заявки та примірну форму листа-звернення знайдете на Порталі електронних сервісів Мінекономіки.

Документи подайте до Мінекономіки в електронній формі або:

• через портал Дія/Портал електронних сервісів Мінекономіки;
• надішліть на електронну пошту Мінекономіки: [email protected].

На період воєнного стану державний збір за видачу ліцензії на експорт товарів не справляють. Ліцензію видадуть протягом двох днів. Експортну сільгоспліцензію отримайте на строк дії Постанови № 1424.

Валютні розрахунки та валютний контроль

валютні обмеження

Під час експорту врахуйте валютні обмеження, в т. ч. ті, які діють із початку воєнного стану. Їх визначає Постанова № 18.

Розрахунки з нерезидентом-покупцем проводьте винятково у безготівковій формі через рахунки в банках. Спочатку обслуговуючий банк валютну виручку зарахує на розподільчий рахунок. Не пізніше наступного банківського дня без доручення клієнта банк зарахує кошти на поточний валютний рахунок експортера (п. 52, 108, 110 Положення № 5).

Незважаючи на воєнний стан, законодавство не вимагає обов’язково продавати експортну виручку. Тож аграрії мають право продати або обміняти інвалюту, перерахувати її в оплату за імпортним контрактом із урахуванням установлених обмежень або зберігати на поточному валютному рахунку.

Із 24.02.2022 курс гривні до долара США є фіксованим (п. 13 Постанови № 18). Із 21.07.2022 Нацбанк установив його на рівні 36,57 грн/дол. США. За іншими інвалютами Нацбанк установлює курс щодня (для деяких інвалют — раз на місяць) та оприлюднює на офіційному сайті.

Якщо маєте укладені ЗЕД-контракти з покупцями з рф або рб, то заборона стосується імпорту товарів з країн-агресорів. Експортних заборон законодавство не містить. Тож отримати оплату від покупця-нерезидента аграрій зможе. Проте, якщо оплата надійде в російських або білоруських рублях, то банк примусово продасть інвалюту й зарахує на поточний рахунок експортера іншу валюту (п. 17-2 Постанови № 18).

Непоодинокі випадки, коли через війну експортна операція так і не відбулася. Чи можна повернути передоплату іноземному покупцеві? Повернути кошти зможете згідно з підпунктом 23 пункту 14 Постанови № 18. А саме:

• за рахунок власних коштів у інвалюті. Купити інвалюту для повернення авансу забороняє підпункт 4 пункту 12 Постанови № 18;
• коли отримали аванс після 23.02.2022, крім контрагентів із рф і рб (п. 17 Постанови № 18). Якщо передоплату отримали раніше, то повернути її не вдасться.

граничні строки розрахунків і валютний нагляд

Врахуйте строки розрахунків за операціями з експорту на умовах наступної оплати. Граничний строк розрахунків становить:

• 365 календарних днів — для операцій, які здійснили до 05.04.2022 (п. 21 Положення № 5);
• 180 календарних днів — для експортних операцій після 05.04.2022 (п. 14-2 Постанови № 18).

Граничні строки не поширюються на операції, у т. ч. незавершені розрахунки за операцією, сума яких в еквіваленті за офіційним курсом гривні до інвалют, установленим Нацбанком на дату здійснення операції, менша від незначного розміру, крім дроблення операцій з експорту товарів або валютних операцій (п. 14-3 Постанови № 18). Незначний розмір операції становить 400 000 грн (ч. 1 ст. 20 Закону № 361).

Контролює дотримання граничних строків розрахунків обслуговуючий банк. Строк розпочинає відлік з дати:

• оформлення митної декларації типу ЕК10АА «Експорт» на вивезену сільгосппродукцію;
• підписання накладної, акта приймання-передачі чи іншого документа, якщо продукція не підлягає митному оформленню та не перетинає митний кордон України.

Загалом банк знімає операцію з валютного нагляду після зарахування виручки на поточний, а не на розподільчий валютний рахунок резидента (п. 9 Інструкції № 7). В інших випадках припинення зобов’язань за експортним договором або у разі, коли сума незавершених розрахунків досягне незначної суми, врахуйте вимоги пунктів 9—12 Інструкції № 7.

відповідальність

Нерезидент порушив строки ЗЕД-розрахунків? Очікуйте на пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,3% суми неотриманих коштів у нацвалюті або інвалюті, що перерахована за курсом Нацбанку на день, що настає за останнім днем граничного строку розрахунків. Зауважте, що загальна сума пені не може перевищувати суму не отриманих за ЗЕД-контрактом коштів (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473).

Пеню розрахує ДПС за результатами перевірки та зазначить в акті перевірки й податковому повідомленні-рішенні (далі — ППР) (пп. 54.3.3 Податкового кодексу України; ПК).

Сплатіть пеню протягом 10 робочих днів, що настають за днем одержання ППР (п. 57.3 ПК). Контролери дізнаються про порушення граничних строків експортних розрахунків від Нацбанку в порядку обміну інформацією, який отримує дані про порушення від обслуговуючого банку (ст. 25 Інструкції № 7, ч. 12 ст. 11 Закону № 2473).

На період воєнного стану експортерів сільгосппродукції не звільнили від нарахування штрафних санкцій і пені за порушення у сфері ЗЕД (ЗІР, категорія 112.05).

Уникнути відповідальності через воєнні дії як форс-мажор тако­ж не вдасться. Перебіг граничних строків розрахунків за ЗЕД‑контрактом через форс-мажорні обставини припиняється на весь період дії таких обставин (ч. 6 ст. 13 Закону № 2473). Але експортер уже виконав свою частину домовленостей — відвантажив сільгосппродукцію й чекає на оплату від іноземного покупця. Оскільки банківська система як за кордоном, так і на підконтрольній території працює у штатному режимі, скористатися цією нормою не зможете.

Тож, коли нерезидент відмовляє в оплаті та обґрунтовує відмову війною, єдиний варіант для вітчизняного агровиробника, щоб не наразитися на пеню, — це звернутися до суду або міжнародного арбітражу. На період судового розгляду справи (з дати подання позову й до розгляду) перебіг строку призупинять і пеню не нараховуватимуть (ч. 7 ст. 13 Закону № 2473).

Оподаткування

податок на прибуток

Експортери сільгосппродукції — платники податку на прибуток збільшать фінрезультат на суму доходу від продажу та зменшать його на собівартість реалізованих товарів. Доходи/витрати від курсових різниць вплинуть на податково-прибутковий облік також за правилами бухобліку. Адже об’єкт оподаткування податком на прибуток — фінрезультат до оподаткування за даними фінзвітності, відкоригований на податкові різниці (пп. 134.1.1 ПК).

Високодохідні платники мають зважати на податкові різниці за підпунктом 140.5.5-1 ПК. Необхідно збільшити фінрезультат на суму 30% вартості товарів (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПК), реалізованих на користь:

• нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабміном відповідно до підпункту 39.2.1.2 ПК;
• нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабміном відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 ПК, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у т. ч. податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Не застосовуйте ці вимоги, якщо операція не є контрольованою та суму таких доходів платник податку підтверджує за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПК, але без подання звіту.

єдиний податок третьої групи

Якщо сільгоспвиробник є платником єдиного податку третьої групи, то дохід від реалізації продукції на дату надходження коштів на банківський рахунок збільшить об’єкт оподаткування (п. 292.1, 292.6 ПК). Дохід, виражений в інвалюті, перерахуйте у гривні за офіційним курсом гривні до інвалюти, встановленим Нацбанком на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПК). Якщо на рахунок платника єдиного податку надійшла виручка за мінусом банківських послуг, то постає питання: яку суму обрати для розрахунку доходу — повну суму виручки чи за вирахуванням послуг. Податківці наполягають на тому, що включати до доходу слід усю суму виручки з урахуванням витрат на банківські послуги (ІПК ДПС від 07.11.2019 № 1226/10/18-28-04-04-13/ІПК). Аби уникнути непорозумінь із контролерами, слід пристати до їх думки.

Позитивні курсові різниці збільшать оподатковуваний дохід платника єдиного податку. Від’ємні різниці жодним чином не впливають на об’єкт оподаткування (ЗІР, підкатегорія 108.01.02).

Щодо доходів від продажу валюти, то податківці відзначають:

Продають валюту за курсом Міжбанківського валютного ринку України (МВРУ). Якщо під час продажу валюти курс МВРУ вищий (зазвичай саме так і відбувається), ніж курс Нацбанку, то платник отримає на гривневий рахунок дохід у вигляді «живих» коштів і має оподаткувати єдиним податком різницю.

ПДВ

Операції з вивезення сільгосппродукції за межі митного кордону України оподатковуйте ПДВ за ставкою 0% (п. 185.1, пп. 195.1.1 ПК). Під час експорту товарів датою виникнення податкового зобов’язання з ПДВ є дата оформлення митної декларації, яка відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, що визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, що засвідчує факт перетинання митного кордону України. У разі електронного декларування — за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації, після перетворення її у візуальну форму. На дату виникнення податкового зобов’язання платник ПДВ — експортер складає податкову накладну з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який Нацбанк установив у попередній робочий день (ЗІР, категорія 101.09).